Преамбула 2.0

2015 був сповнений усяким життєстверджувальним лахміттям, сакральними дрібницями і абсолютно безтолковими важливостями, і от чекаючи початку нового 2016-го я згадую про дуже вигідно забутий блог, де б за рік мали нагромадитися десятки записів, про те, яка я класна, і як багато читаю, і як суперзібрано вмію втілювати думку в слові. І зараз я б мала сидіти і насолоджуватись реалізованою за рік крутою ідеєю і почуватися трошки менш нікчемною.

Але то історія не про мене.

А про мене - це читати книги насипами з різних жанрів, не дочитувати до кінця 20 сторінок і забувати книжки на роботі, в друзів, на вокзалі, а потім благополучно втрачати до них інтерес.

Про мене - це читати научпоп і біситись, бо я так не думаю і я не можу прийняти чужу думку.

Про мене - це перечитувати монографії про античне та середньовічне мистецтво і не розуміти, нащо я взагалі це читаю.

Про мене - зачитуватись біографіями симпатичних мені людей, а потім цих людей починати ненавидіти.

Про мене - це посередночі зрозуміти, що я не читала нічого взагалі вже більше місяця і обіцяти виправитись. Наступного вечора, наприклад. Наприклад, 20 сторінок і заснути. Ще на пів року.

Про мене і книги - ще багато чого, але ви знаєте все це і так, бо ви - всі, хто колись любив читати, а потім почав складати ідіотськи списки типу "Книжкві полиці 2015", придумуватити приколи типу букчеленджів і так далі - ви не читаєте, ви тільки плануєте бути начитаними і носити в своїх торбах томики Гессе і Пелевіна, всіх тих найкращих і наймодніших, класиків і нововідкриттів 21 століття.

Бо ті, хто просто читають, мають читання за хорошу щоденну звичку, наче їсти вівсянку на сніданок і пити 2 літри води в день, не пишуть в блогах, про свої плани.

Але це не про вас і не про мене. Про мене сьогодні наступне.

#bookchallengeua - я приєднуюсь. Без зайвих пояснень, списки і відсутність вродженого самоконтролю штовхають на от такі авантюри. Лівін і Бабкіна ставлять межу в 200 книг. Що ж, дя мене це надто. Я собі ставлю межу в 40 за рік. Відсьогодні.

Цілі ті ж, високі, що прописані в Преамбулі 1.0.

Удачі мені бути людиною, що читає.